Вибачте що не по темі. Чоловіки, як Ви не боїтесь зраджувати у стосунках чи шлюбі?

Я у шлюбі вже 24 роки. Останні роки відчуваю, що інтимне життя не те, яке було колись. Часті відмови жінки, не бажання. Це все спричинює те, що у тебе залишається бажання, фантазії, а їх реалізації, втілення не має. Самозадоволення теж вже не приносить жодної радості. І на зраду піти не можу, от не знаю, я відчуваю якусь прив'язаність до жінки незважаючи ні на що. У Вас такого не має? Бо у мене відчуття, що якщо вже піти на зраду, то не просто зустрічі, а розлучитись, і жити з цією жінкою. А не жити і тут і там. Не знаю, чому такі думки, але чомусь зрада для мене це повністю йти з стосунків/шлюбу у нові. Хоча з іншого боку це мабуть і не правильно.